Віктор Павлік Гуцулко ксеню ^минус

Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла.
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові,
Він до неї промовляв.


ПРИСПІВ:
Гуцулко Ксеню, я ж тобі на трембіті.
Лиш одній в цілім світі розкажу про любов.
Душа страждає, звук трембіти лунає,
А що серце кохає, бо гаряче мов жар.


Вже прошло гаряче літо,
Гуцул жінку любить скрито,
А гуцулку чорнобриву,
Він в осінню ніч прощав.
В Черемоші грали хвилі,
Сумували очі сині,
Тільки вітер на соснині.
Сумно пісню вигравав.
програш
Пр.