Віктор Павлік Ні обіцянок, ні пробачень ^минус

Іще два тижні – і запалає
Пожежа сонця у жовтім клені,
Я погляд твій кожен день шукаю,
Твій літній погляд очей зелених.

Приспів:
Ні обіцянок, ні пробачень,
Все сталося само собою,
Слова набули нових значень,
Ми ж не змінилися з тобою.

Я в перший раз не чекаю осінь,
Бо з нею в літо не повернутись,
І вітер грає твоїм волоссям,
А я не можу і доторкнутись.

Приспів (2)

Хоча б на мить, хоча б на хвилину
Спинити час і тебе серпневу.
Моя біда і твоя провина,
Що наше щастя розтало в небі.

Приспів (2)