Здається, я не маю стільки слів
аби сказати, як тебе кохаю.
Здається, я не маю стільки сил
аби зібратись і дійти до раю.
Здається, я не маю стільки мрій
та мрію кожен ранок лиш про тебе.
Художник я, малюю сто картин,
та більшість з них вже винесло на берег.
приспів
Я намалюю, пташину зграю
Дім, з видом на твоє вікно.
Хочеться бути, білою фарбою
на полотні лягти, як доміно.
2. Я втомлена, я втратила все. Знаєш
Мені залишились лиш ці картини.
Здається, іноді немає часу,
все зупинити. Подумки зігрітись.
Та уявляю кожну ніч як поруч,
лежу, тримаючи тебе за руку.
Малюю знову й знову, стерла руки
Художника немає й більш не буде
приспів
