вибачай, що була неуважна
і приймала не від того квіти.
моя мрія летіла, мов пташка
забути все і знову ожити.
по хатам, по будівлям летіла
дарувала нещире обличчя
а ти посмішку любив так щиру
я покохала не ту людину.
приспів
та все, що ми можем
розправити крила,
піднятись до неба
і впасти, розбитись знову.
коли в душі пекло,
ми прагнем додому
а дім, де людина. кохана
та ненадовго. нажаль
2. вибачай, що запізно дізналась
як людина завдасть тобі болю
зла, невихована та нещасна
я мріяла завжди про героя.
я писала сценарій відвертий
ти казав, у житті так не буде
зупинилась відчути проблему
заплакала, Happy End- це минуле.
приспів
