СКАЖИ ЧОМУ
Гурик
1.Скажи мені, чому сумують очі,
Чому вуста, пробач, мені шепочуть.
Чому все намагаємось забути,
Чому все так, як не повинно бути.
Дай відповідь мені на запитання,
Кохання то було, чи не кохання.
Чому все так призначено судьбою,
Що ми не можем буть удвох з тобою.
Боюся я очей твоїх вродливих,
Боюся я речей твоїх вразливих.
Боюсь, коли вуста твої гарячі,
Шепочуть мені все, а потім плачуть.
Не відпускаю, ні, не відпускаю,
Кохаю я , я так тебе кохаю.
В очах твоїх навіки розчинюся,
Нарешті знаю те, чого боюся.
Вступ
Не відпускаю, ні, не відпускаю,
Кохаю я , я так тебе кохаю.
В очах твоїх навіки розчинюся,
Нарешті знаю те, чого боюся.
Боюся я очей твоїх вродливих,
Боюся я речей твоїх вразливих.
Боюсь, коли вуста твої гарячі,
Шепочуть мені все, а потім плачуть.
