Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля,
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю,
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.
Йшла до нього наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна,
Та й не знала, що ця музика чарівна
Не для мене, а для іншої вона.
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля,
Покохала, покохала я до болю
Молодого, модолого і
скрипаля.