Ти не питай мене, чому наш час такий,
Коли навколо нас темна лиш вода.
I не питай мене, чому цей світ такий,
Напевно відповідь тобі на це не дам.
I не питай мене, чому мої пісні
Тобі нагадують те, чого нема.
Але ж візьми собі з полиці молодість
Зітри пилюку там, сяд і аспівай.
Навколо нас живуть герої тих казок,
Які в дитинстві ти усі перечитав.
У ни і апитай, чому наш час такий
I чи було усе п'ять столітть назад.
I скажуть нам вони, що загубuлася
У багатьох віках відповідь проста.
I бути нам тоді не судилося,
Бо у нас життя - лиш одне життя.