А я жіночка нівроку,
кучерява гладка,
Високая чорноброва,
звати мене Гапка.
А у мене чоловічок,
маленький як вінчик
Як захоче цілуватись,
то стае на стільчик.
Чоловічку дорогенький,
коли твоя ласка,
Цілуй мене милуй мене,
бо я твоя Гапка.
Як не будеш цілувати,
буде тобі біда,
Як не будиш милувати,
піду до сусіда.
Прийшла прийшла до сусіда,
стала на помості,
Ой сусіде Дермидоньку,
прийми Гапку в гості.
Ой сусіде Дермидоньку,
мало я не вмерла,
Затопи скоріше баню,
бо я зовсім змерзла.
Стало сонечко сідать,
настав вечір наступать,
Стала баня топитися,
стало Гапку припікать.
Ой сусіде Дермидоньку,
дай мені пораду,
Пече пече мене Гапку,
спереду і с заду.
Тікай тікай швидши Гапку,
навіщо тобі баня,
Бо біжит твій чоловік, несе розтирання.
Несе несе чоловік, дубовеє сало,
Як змастив він мене Гапку,
мало я не впала.
Як тікала через тин,
через перелази,
Мастив иене чоловік,
ще чотири рази.
Не дивуйтесь добри люди,
що я така гладка,
Всюди туди повернуся,
бо я таки Гапка.
