Знову злами сірих вулиць,
Я лечу мов крізь минуле, у своїм таксі
Світлофори, шини, фари,
Замість очей окуляри, я такий як всі
Знову лає свій мобільник шеф
Випитуючи в нього де я є
А тут хтось фарби, розлив на небі фарби
І хмари мов з вершками ice-creаm
Хочеш їж до забуття.
Небесні канделябри, запалить ніч, стираючи грим
Хоч на сім секунд життя
Кожен день дзвенять монети,
Про війну кричать газети, там горять мости
Біля мене грають діти,
Лікарі сердець закритих, на лікуйсь і ти
Я стояв у полі і мовчав
Я сім секунд не думав, просто знав
А тут хтось фарби, розлив на небі фарби
І хмари мов з вершками ice-creаm
Хочеш їж до забуття.
Небесні канделябри, запалить ніч, стираючи грим
Хоч на сім секунд життя
Сірий колір днів, все життя залив
Але я бачу сни
Де люди без дахів, вчаться у птахів
Вирушати до весни
