Приспів:
Сонце не гріє, |
Продовжує рух небосхилом |
До мого знаку... |
Я на нього чекатиму |
Там, де мапі |
Наступний знак зодіаку... | (4)
Шлях по орбіті тіл небесних
Є вічним у порівнянні із нами,
Десь далеко в холодному космосі
Їхнє життя сіяє зірками.
Вони пам'ятають все, що було
До перших людей і не скривдять
Навмисне чужих дітей.
Ми - космічний пил порівняно з ними,
Самі себе проголосили геніями злими.
І з впевненістю, що від нас
Залежить все навколо будуємо, щоб
Знищити усе, що є по колу.
Хто мудрість поховав -
Ми не дізнаємось ніколи,
Повільно падає надія від кулі до долу...
Ми топчемо надію цю не чуючи її крик,
Допоки він не злився в шум
Пустих розмов і не зник...
Приспів.
