Куди б не завели дороги мої
Завжи повертаюсь у рідні краї,
Де кожна травинка знайома,
Так затишно, тихо лиш дома.
А сльози течуть і течуть по щоках,
А ноги несуть по забутих стежках
І серцю тривога відома,
Нарешті, нарешті я вдома.
Приспів:
А мій дім - це моя родина,
Тільки тут я завжди дитина,
Там де пахне дощем і сіном -
Це моя Україна!
А мій дім – гори, полонини,
Степ широкий і море синє,
Там де пісня від серця лине -
Це моя Україна.
Здається, що більше немає вже сил,
Натхнення дарує лише небосхил,
Роса на траві зніме втому,
Завжди мене тягне до дому.
І є у житті лиш один оберіг -
Це батьківська хата та рідний поріг,
Я впевнена щиро у цьому,
Я вільна, тому що я вдома.
Приспів (2).
Це моя Україна.
