1 КУПЛЕТ:
Світ так жорсток, що біль злилась з диханням,
Душі немає відпочинку тут,
Серця живуть немовби в катуванні,
Не розумія всю життєву суть.
ПРИСПІВ:
А я спішу в обійми неба щирі,
Ховаюсь там я від тривог землі.
Омий мене, щоб було серце білим,
Щоб відірватись міг я від землі.
Найкраще місце є в обіймах неба,
Там океан Ісуса доброти.
З Тобою бути є моя потреба,
Прийми мене, Спаситель мій, прийми!
2 КУПЛЕТ:
Куди ти підешь, щоб зцілити рани,
І на питання відповідь знайти?
Лише Він може у житті тримати,
І тільки с Богом в серці ти живи.
ПРИСПІВ:
Спіши в обійми ти Христові щирі,
Сховатись там щоб від тривог землі.
Тебе омиє - буде серце білим,
Та відірватись зможешь від землі.
Найкраще місце є в обіймах неба,
Там океан Ісуса доброти.
Із Богом бути - то душі потреба.
Спаситель прийме, ти лише прийди.
