Чому вона така, не схожа на усіх
Чому в її очах я бачу цілий всесвіт
Ті очі у яких багато так жалю
Ти юна ще така, та рай твій став вже пеклом
Для тебе місця вже немає в його снах
Та й ти уже не скарб що був в його долоні
Не віриться тобі, здається ніби сон
І знову сама засинаєш у ліжку холоднім
Давай розділим це небо на двох
Я обійму твою втомлену душу
І розмалюєм цей світ ми разом у своїх кольорах
Подаруй мені ніжність свою
Я прошепчу тобі тихо на вушко
Не залишу тебе серед гроз і в холодних вітрах
Посмішка твоя для мене наркотик
І на фото твоє я чомусь безперервно дивлюсь
Кохана моя, я благаю як до ікони
Небом моїм з тобою я поділюсь
