Віталій Лобач Солдат ^минус

 	
Проводжала коханого
Ти солдата свого,
Щиро так обіцяла ти
Дочекатись його!
Доля хай береже тебе
Усі ночі і дні!
Ти листа напиши мені,
Як ти там на війні.

Вже півроку воює він,
Пише любій листи,
Скільки було і скільки ще
Доведеться пройти...
Що кохає і хоче так,     |
Щоб скінчились бої       |
І додому приїде він,     |
І обійме її!             | (2)

Але якось отримав він
Ось такого листа,
Написала коханая,
Що любов вже не та...
І що майже забула все,   |
Що раніше було...        |
Ти воюй, бережи себе,    |
Що було – загуло!..      | (2)

Воював ще півроку він
І настала пора
Повертатися в рідний дім,
Повний світла й добра.
І прибігла та дівчина,   |
Та вже пізно було,       |
Наш солдат вже забув її, |
Що було – загуло!..      | (2)