Темно... Так темно...
Здається, що в цих стінах
Я залишилась одна...
Тихо і нестерпно...
Я затумую подих,
Щоб надію не злякати...
Бо так треба,
Щоб не пірнути у зневіру,
Кажуть до кінця,
Триматися треба,
Поки б'ється серце!
Крізь тріщини і злами,
Крізь згини і уламки
Розсипе світло тьму,
Зруйновані храми
І страху тумани
В мить розійдуться, як
Приспів:
Світло нагадає нам, |
Що буде завтра!.. |
Світло нагадає, |
Вилікує рани!.. |
Світло нагадає, |
Що з нами буде правда!.. | (2)
Світло горітиме,
Моє світло палатиме,
Світло не зникне!..
Світло не тлінне,
Воно буде, де правда,
Як справжня розрада!
І горе позаду,
І знаю, як впаду,
Воно світить, не зрадить
Мене у темну мить!..
Крізь тріщини і злами,
Крізь згини і уламки
Розсипе світло тьму,
Зруйновані храми
І страху тумани
В мить розійдуться, як
Приспів.
Моє світло!.. |
Світло!.. Світло!.. | (4)
Моє світло!..
Темно... Так темно...
Я знаю, що в цих стінах
Не залишилась одна...
Я все стерплю!..
І світло моє буде тут
Горіти до кінця!..
Поділитись сторінкою: FB
