Давай виключим світло і будем мовчати,
Про то, що не можна словами сказати.
Не можна писати, неможливо зіграти,
А тільки мовчати, тихенько мовчати.
Давай мовчати про то, що дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати.
Давай про мене і про тебе мовчати,
Мовчати, аж поки, не захочем кричати.
сек.02.00
2.
Місяць впав, темно в кімнаті,
Як добре що ти, навчилась мовчати.
Про то, що ніколи не змогла би збрехати,
Про то, що ніколи мені не спитатись.
Ми будем з тобою в ліжку лежати,
Лежати як сніг, водою стікати.
Ми будемо жадно свої сльози ковтати,
А з ними слова, яких не сказати.
сек.03.12
3.
Давай помовчу тобі просто на вушко,
Холодною стала чаєва кружка
А ми ще маєм про що помовчати,
А ми ще маєм про що полежати.
Як світло проб”ється через наші штори,
Ми знову з тобою, як всі заговорим,
А поки ще темно є в нашій кімнаті,
Давай з тобою будем просто......
