Сон Амур
Кава з сонцем
Жовтий мур
Юним старцем
Марить знов
Товста книжка
Дурить сон
Жовта кішка
Я не знаю, чим вдихає вітер
І рожевий дим в'яже світер
Та для чого ти, мов море в турці
Загадково там, де весна в дурці...
Час зійшов сонним вальсом,
Хтось назвав Сонце Марсом...
За вікном ранок сходить,
Ти, як дощ, що в шторм заходить!
Я не знаю, чим вдихає вітер
І рожевий дим в'яже світер
Та для чого ти, мов море в турці,
Загадково там, де весна в дурці...
Моя несолодка правда,
Зізнаюсь тобі я знов:
Моє вчора тепер уже завтра,
Моя смерть тепер це — любов!
Сон Амур
Кава з сонцем
Жовтий мур
Юним старцем
Марить знов
Товста книжка
Дурить сон
Жовта кішка
Я не знаю, чим вдихає вітер
І рожевий дим в'яже світер
Та для чого ти, мов море в турці
Загадково там, де весна в дурці...
Гра скінчилась, немає прелюдій,
Нездатні всі побачить красу,
Твоєю рукою пише Конфуцій,
Тебе у могилу, любий, веду...
Перш ніж соромом ранити встигну,
Юда губами дістане чола,
Люди надо мною випалюють сірку,
І ти вже сам...
І я сплю сама...
