Біля озера у літню ніч,
Ми були з тобою віч на віч.
Цілувались під зорями ми,
Били лебеді поруч крильми.
І несла понад світом луна:
– Ти у мене кохана одна,
Хлюпотіла тихенько вода,
Що для нас і біда, не біда.
Приспів:
Цей сон, цей сон,
Мені, щоночі сниться.
Крізь сон, крізь сон,
Вона мені сміється.
Цей сон, цей сон,
Мене не покидає.
Любов – то сон,
Вона мене кохає.
2. Біля озера знову ідем,
Та у серці моїм тихий щем.
Зірка в небі нічна догора,
Розставання приходить пора.
А благання моє – зупинись,
Лебедята підняли увись.
І бере нас розлука в полон,
А вночі ти приходиш в мій сон.
Приспів (2)