Весь світ у ранах - я візьму цей жовтий скотч
Я знаю, тут у поміч - лише жовтий скотч
Так вабить декольте цієї дивної весни
Ми всі пішли на Схід, бо хто, якщо не ми
Як короп в ставі, вигравало тіло зброї
А він сказав - візьми цей скотч, лиш він загоїть
Бери землі цієї берці й лісу тепле пончо
Якщо ти наш, намотуй більше-більше скотчу
Ця дика ніч і тут горланить все минуле
А тобі добре бо - чотири, п'ять і нулик
Все повертається, як ляпас чи як ранок
То ми залишимося тут широким шрамом
І говори зі мною, більше говори ти
Бо все мине, крім слів, як дим, і ніч, і вітер
Ти так полюбиш це терпке прозоре місто
Спускайсь з гори, поки тут візуально чисто
І вже земля нам так гірчить тепер, як оцет
І як скінчиться скотч, бери намотуй сонце
І в ночі цій, неначе риба в клярі я
Чи в Вас лишився скотч, Небесна Канцелярія?
Весь світ у ранах - я візьму тей жовтий скотч
Я знаю, тут у поміч - лише жовтий скотч
Так вабить декольте цієї дивної весни
Ми всі пішли на Схід, бо хто, якщо не ми
