Текст песни «Вахтерам (укр. версія)»
Тебе не зваблює дим? - «ну і грець з ним!».
Я забуваю слова, кругом голова.
Хтось запускає чутки у дворі,
Що є між нами - чівава.
Я б говорив, але ти загубила смак.
А почуття вже давно - як німе кіно.
Можливо, в тебе О’кей все, а я ніяк.
Чому не тиснемо газ, а на гальмо?
Питання вічні: «Навіщо?» та «Чому?»
Я сходжу з розуму в сні і наяву.
«А як ті ночі в Криму, тепер кому?»
Ти не одна і належиш вже йому.
Писклявий твій голосок, як електрошок.
Що п’яний я без вина - твоя вина.
І до пітьми будуть знати майже всі:
Розкажуть їм на ФМ всі мої пісні.
Приспів:
Згадаю: сніжно-білі стіни, чорний посуд вдома. Нас в квартирі двоє.
«Звідки ми? І хто ми ? І хто ми?»
Засуваєм штори. Кава. Плюшки стинуть.
Поясніть вже тепер нам, вахтери:
«Ну чому вже без неї - він гине?»
Соло
Минає ніч, що в полон захопила нас.
Ти зачекай, не біжи, а мені вже час.
І якщо вихід один то скажи:
«Чому це доля нас зводить раз у раз?».
Розкладати все втомився я на місця.
Все припиняв, починав і без кінця.
І твої дотики плавили мій метал.
Ти елемент номер 5, ти ідеал.
Йде до завершення гра у цей раз,
А ти і досі мовчиш - я говорю!
Хвилин 15 лишилось до рання.
«Не викликай, так зловлю і звалю!»
Спробуєм все зібрать - та не руйнувать,
І зайві всі номери - повидалять.
А покидаючи тебе не запитать:
« Давай спробуєм знову все розпочать?!»
Приспів
Згадаю: сніжно-білі стіни, чорний посуд вдома. Нас в квартирі двоє.
«Звідки ми? І хто ми ? І хто ми?»
Засуваєм штори. Кава. Плюшки стинуть.
Поясніть вже тепер нам, вахтери:
«Ну чому вже без неї - він гине?»
