Душею прилину
На рідну Вкраїну,
Де сад білу хату бузком обійма,
Криничне відерце
Розбуджує серце
І груша над ставом утому зніма.
Там сонях, як сонце,
Нагнувсь у віконце,
А мати ще зранку гостей вигляда.
Приїдуть синочки,
Приїдуть і дочки,
Приїде родина уся дорога.
І скаже матуся:
- За вас я молюся
Хай край наш ніколи вогнем не пала.
Сини України,
Любіть Україну.
Вона для любові життя вам дала
Вона вас родила,
Вона вас ростила,
Вона в час тривоги серця зігріва.
У світі не знаю
Милішого краю,
Де квітнуть волошки і хліб дозріва
Любіть Україну,
Як матір єдину.
Не дайте напасті топтати її.
Сини України, любіть Україну,
Служіть Україні,
Синочки мої.
