Ми підпирали стіни і чужі будівлі
Хотіли, щоб почули нас, щоб бути в ділі
З таблицями в руках, на папері мова
Достукатись до вас, щоб почули знову
Де кольоровий дим - буде чути гомін
А першими кричали кожен з свого дому
Та поки ігнорують нас, сивіють коси
Вривається терпець, досить
Де вітер дме і колихає крони
Ми прийдемо, щоб лишити блазнів святої корони
І розкажемо, що пам’ятаєм минулі діла
Багато слів та тільки трушні вчинки рухають тіла
Все, що валяється на дні, залишається на плаву
Бо коли в ділі молоді, вони знають нащо живуть
І вже достатньо відстояли притиснуті, голі, босі
На виду
Ми вже не боїмося, досить
Куплет 2
Маємо планку, щоб не впасти в бруд (бруд)
Викину геть, бо ми інакші тут (тут)
І поки є сили чути серця стук (стук)
Ваші кайдани не для наших рук (рук)
Маємо свій шлях
Злети-падіння
Чути в їх словах докори сумління
Я не вірю їм (їм)
Я окремо
Але ми своє ще візьмемо
