Іво Бобул Розмова з тобою ^{Ожидает модерации}

Мені вже, певно, так судилось
Стрічатись й розлучатись знов
Згорнувши руки, ніби крила
До тебе знову я прийшов
В розлуках наших та прощаннях
Я признаюсь, моя вина
Та мовлю вперше і востаннє
Для мого серця ти одна!
Я приходжу
Я іду до тебе знову
На душевну
Як на сповіді, розмову
Я приходжу
Щоб тобі ще раз сказати
Що у цілім світі
Ти – найбільше свято
Тобі доземно я вклонюся
За те, що довго ждеш мене
І власній долі посміхнуся
Щоб забувалося сумне
Біжить моя любов по сліду
І я благаю, підожди
Колись до тебе я приїду
Щоб залишитись назавжди!
Назавжди!