Гиля, гиля, сірі гуси,
Не колотіть води.
Посватали люди дівку,
Плаче козак молодий.
– Не плач, не плач, козаченьку,
Не плач, серце, не журись,
Як я сяду на посаді,
Прийди, серце, подивись.
– Ой не хочу, дівчинонько,
На твій посад дивитись,
Краще піду в синє море,
В бистру річку топитись.
– Не топися, козаченьку,
Не топися, молодий,
Кажуть люди, сама знаю,
Що ти мене не любив.
Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гуси, до води.
Я тя прошу, мій миленький,
До другої не ходи.
Бо як будеш, мій миленький,
До другої ходити,
Перестане ясний місяць
І зіроньки світити.
Гиля, гиля, сірі гуси,
Гиля, гуси, за Дунай.
Зав’язала головоньку,
Тепер сиди і думай.
