Остра Тирнина Не відпускай ^{минус №2}

Ти розбудеш мене
дотиком світанку
ніжно шепочеш мені
доброго ранку
а я в обіймах твоїх
в трачую розум
в се у нас добре леше
коли ми разом

Не відпускай коли прийде весна
Не відпускай коли настане спокій
Не відпускай боя не хочу вже сама
Не відпускай бо вже стражданню досить

У сноведіннях своїх
я тебе малювала
мрію шукала свою
і на тебе чекала
від поцілунків твоїх
знов і знов оживаю
як я без тебе жила
не уявляю

Не відпускай
Не відпускай