Твої поцілунки так гріли мене
І щастя лилося рікою без меж
Я в перше сказав що кохаю тебе
А ти відповіла тихенько я теж
На крилах кохання хотілось летіти
Ніхто в цілім світі ще так не любив
Як ти розчинилась в мені не помітив
А в тобі блукавши себе розгубив
Пр:
Посеред тисячі людей тебе знайду
І погляд від твоїх очей не відведу
Між сотень доль знайду одну ти так і знай
У твій полон піти дозволь не відпускай
В юрбі перехожих твій полгляд шукав
Згубuлася доля в міській метушні
Нікого на світі ще так не кохав
В тобі заблукати судилось мені
Мелодії щастя струна обірвалась
І врізалась в душу залишивши слід
Притомлене серце з грудей виривалось
Йому не розбити розлуки той лід
