Моє село красиве наче квітка і кращих сіл небачив я ніде
Чола торкнулась яблунева гілка і вітер сивину мою пряде
Мабуть сказати щось важливе хоче бо аж додолу гне ламке гілля
І так довірливо пустун шепоче цеж тут твоя домівка і земля
приспів
СТОЯТЬ РЯДОЧКОМ ЧЕПУРНІ ХАТИНИ ПОБІЛЯ НИХ КВІТУЧІЇ САДКИ
МИЛУЮТЬ ОКО КРАСЕНІ ЖАСМІНИ БІЛЕНЬКІ МОВ МЕРЕЖАНІ ХУСТКИ
КИВНУЛА ЧЕМНО ВИШНЯ ІЗ-ЗА ТИНУ СТЕЖИНА ВЄТЬСЯ В СИНІХ СПОРИШАХ- А Я ШУКАЮ ПОГЛЯДОМ КАЛИНУ ТРЕМКА СЛЬОЗИНКА БЛИСНУЛА В ОЧАХ
Розлогий кущик квітне білопінно до неба віти рученьки здійма
А я горнусь до нього мов дитина межі моєї радості нема
Купаюсь в ніжнім калиновім цвіті з-за гаю ясне сонечко встає
Радіє серце бо нема на світі села ріднішого аніж моє
Музика О.Борисовець слова О.Пилипчук
