Христина Соловій Стежечка ^минус

Отсе тая стежка, де дівчина йшла,
Що з мойого сердечка щастя унесла...
Ось туди пішла вона та гуляючи,
З іншим своїм любчиком розмовляючи...
За її слідами я, мов безумний, біг,
Цілував з сльозами я пил із її ніг...
Наче потопаючий стебелиночку,
Зір мій вид її ловив на хвилиночку...

	Тая стежечка ізвивається,
	А у мене серденько розривається... (*2)

І, мов нурок, перли ті на морському дні,
Сквапно так мій слух ловив всі слова її...
Отсе тая стежечка ізвивається,
А у мене сердечко розривається...

	Приспів: (*2)

Отсе тая стежечка... (*3)

	Приспів: (*2)		...а у мене серденько...