Юрій Васильківський Кохана ^минус

Прошу твоєї я руки,
І пам ятаю ніжні губи.
Їх дотик ніжний до щоки,
Найкращі почуття пробудить.

Прошу твоєї я руки,
І пам ятаю сині очі,
Мов синіх квітів пелюстки,
В них погляди живі, дівочі.

П  Р  :
Кохана, я бачу твої очі,
Я бачу серед ночі,
Коли приходиш ти у сні,
Кохана, я знаю ти шепочеш :
«Кохаю» серед ночі,
І на яву і у ві сні.

Прошу твоєї я руки.
І пам ятаю дивні брови.
Малюнок чистий і чіткий,
Веселий, світлий, не суровий.

Прошу твоєї я руки,
І бачу локони волосся.
Їх колір модний, і такий,
Як хліба спілого колосся.