Юрій Васильківський Вона одна така, єдина ^минус

Вона навчилася чекати,
Якщо в далекій я дорозі,
Ночей за всіх не досипати,
В турботі жити та тревозі.
Вона чарує й окриляє, 
Вона любов моя й надія,
Вона на світле надихає, 
Вона мій Ангел і Місія.

ПР :
Вона одна така, єдина,
Водночас Муза і Дружина,
Вона мені дарунок Бога, 
Єднає нас життя дорога.
Вона одна така, єдина,
Троянда ніжна і перлина,
Вона надійний оберіг,
Вона найкраща від усіх.


Вона уміє дарувати,
Тепло й любов Душі своєї,
Її не можна не кохати,
І я молюсь завжди за неї,
Вона дар божий в собі має,
Вона добро навколо сіє,
Вона боронить, зігріває,
Вона зціляти душу вміє.