Хмари лізли на небо, всі чекали на дощ.
Було зимно, на морі 20 років був дощ.
А двоє десь пили слину - слина то, як вино,
І п`яне серце не чує, шо готується зло.
Злий був дощ - він не міг побувати в вогні,
Він лизав її тіло і гасив його сни.
Скоро попіл залишився де був шойно вогень,
Не загориться вже ніколи мокре і гірке.
Мені снилися надрано два різні голоси,
А я тікаю і не знаю від кого і куди.
Я біжу і всьо кидаю - то є таке кіно,
Його зняв Зайковський і не знає де воно.
Там за рогом продавали поламаний насос,
Вітер тіней дув, мені не повезло.
Але то всьо не до речі я розказую вам,
Від початку мова була про шерше ля фам.
A B C D E F G шось зимно...
А я не спав, лежав і думав і болить голова.
Я по вулиці не ходжу, бо вулиці нема.
Я не міг сидіти вдома і тріпав хідники,
І каву вже не вару, бо мокрі сірники.
Ламаю собі руки, ламаю собі ноги,
Я дурію з P.M. Dawn, скоро буду мати роги.
Я не ходжу по неділях, на кухні чути газ.
Я маю час.
A B C D E F G шось зимно...
Задзвонив десь телефон, я не чув, я ше спав,
Коли ви вже викривляли мої тихі слова.
Та не залізе сюда хробак злої брехні,
Ваші злі язики-писки десь далеко мені.
Менше з тим я маю всередині дикий вогонь,
Треба хтіти, я тобі дам половину його.
Треба тільки важати, шоб не скисло вино,
Ше на нас прийде час розливати його.
A B C D E F G шось зимно...
То лід горів, а тепер не горить
То лід горів, голова ше болить
То лід горів, тільки в риб зимна кров
А тепло не любить льоду, тільки лід любить тепло
То лід горів, а тепер не горить
То лід горів, зимна кров тільки в риб...
A B C D E F G шось зимно...
