Народні Українські Коні мої коні ^минус

Коні, мої коні,
як я вас напою.
Літа молодії,
коли я вас догоню.

Догоню,догюню,
на тисовім мості.
Ой верніться літа,
ще раз до мене в гості.

Дивися дівчино,
камінь над водою.
Як той камінь попливе,
оженюся з тобою.

Дівчина стояла,
камінь доглядала.
Надійшла бистра хвиля,
тай той камінь забрала.

Дивися козаче,
скільки зір на небі.
Як ті зорі полічиш,
тобі піду за тебе.

Лічив козак зорі,
тай не долічився.
А на останній зорі,
взяй тай помилився.

Взяв тай помилився,
тяжко зажурився.
Любив козак дівчину,
тай не оженився.