Бідний всесвіту лід б’ють розпечені крила
У зірок свій політ на багряних вітрилах
Де стикається світ між учора й сьогодні
У зірок власний слід, наче шрам у безодні
Хтось розкидав їх жар на розхристані хмари
Зорі – очі примар, у зірок свої чари
Хтось в небесні моря всипав перли на донце
Де згоріла зоря завтра родиться сонце
Сонце!..
Зоряні вітрила розтинають простір
З виру стоголосся закрутився світ
Сонячне горнило, зоряні вітрила
Понесуть планети із старих орбіт (2)
Дим воскреслих надій і коротке цвітіння
У зірок спалах свій, у них своє падіння
Їхнє сяйво сліпить, лячно в небі тріпоче
Їхнє світло нам мить серед мороку ночі
Хтось розкидав їх жар на розхристані хмари
Зорі – очі примар, у зірок свої чари
Хтось в небесні моря всипав перли на донце
Де згоріла зоря завтра родиться сонце
Сонце!..
Зоряні вітрила розтинають простір
З виру стоголосся закрутився світ
Сонячне горнило, зоряні вітрила
Понесуть планети із старих орбіт (2)
Зоряні вітрила розтинають простір
З виру стоголосся закрутився світ
Сонячне горнило, зоряні вітрила
Понесуть планети із старих орбіт (2)
