Дети Фристайла Вікна моєї хати ^минус

Там, де зорі колись колискових співали,
Де калиновий край і казок диво цвіт,
Пролягла крізь життя і серце
Стежка, що між тополь в’ється
І додому веде до воріт.
Приспів.
Вікна моєї хати світлі і трішки сумні,
Мов очі мами і тата, дивляться в душу мені.
Вікна моєї хати вірний мій оберіг,
Світло мрії і надії батьківський поріг.
2.
Тихо стукну в вікно на зорі, на світанку.
Я батьків обійму, до землі їм вклонюсь.
Про життя, про любов ніжну,
І про долю свою грішну,
Розповім і за них помолюсь.
Приспів.
Програш.
Приспів.