Зоя Красуляк Калина ^минус

Посеред поля в цвіт 
Калина вбралася, 
Та, де ж, калинонько, | 
Ти тут узялася?       | (2) 
 
Звідки ти виросла 
І хто тебе садив? 
Чи, може, виросла,    | 
Де козак сльози лив?  | (2) 
 
Де козак сльози лив, 
Як розлучалися, 
Вірно любитися        | 
Ми присягалися!       | (2) 
 
Ой, розлучалися 
Ми не на довгий час, 
А тії люди злі        | 
Та й розлучили нас... | (2) 
 
Ой, довго плакала 
Та над долиною, 
Як сонечко зійшло -   | 
Стала калиною...      | (2) 
 
Козаче вірний мій, 
А я - твоя сльоза, 
Ти цвіту не ламай,    | 
Бо це моя краса.      | (2)