Тут небо синє,смоляна рілля
В високім небі сонце променисте
І жайворонок землю звеселя
Злетить до хмар він і на мить зависне
Він десь отут опуститься-впаде
Зів’є собі гніздечко в борозенці,
А я по цій стежині навпростець
В село своє йду до своєї неньки.
ПРИСПІВ.
Село моє Нетеребка,весняне й осіннє
Красна слава моїх предків і моє коріння-2р.
І досі кличе стежка польова,
Якою бігав я на Рось купатись,
Де й досі чути мамині слова,
Он жайворонок в небі,вічне свято
Дитинства рай свята моя земля,
Орали ж оце поле мої предки
Ярок-лісочок видно ледь здаля
А назва цьому раю Нетеребка.
Приспів.
