1
Ми сидимо з тобою, друже, у кафе
В Одесі, в Києві, в Нью-Йорку, в Санта-Фе.
Смачне шампанське чи бургундське п"єм вино
І поглядаємо з тобою у вікно.
2
А за вікном літає пух, пливуть віки
І ходять гордо найчарівніші жінки.
І ми хмеліємо не стільки від вина,
А більше з того, як подивиться вона!
ПР-В:
Жінки й вино, Жінки й вино -
То наша згуба чоловіча вже давно.
Але якщо вино і жінку не любити,
Тоді навіщо нам у цьому світі жити.
Жінки й вино, Жінки й вино
То наша згуба чоловіча вже давно.
Але якщо вино і жінку не любити,
Тоді навіщо нам у цьому світі жити.
3
І кожен з нас уже не раз в житті п"янів
І від вина, й від поцілунків гарних дів.
Якщо мене спитати нині або вас,
То кожен каявся за це уже не раз.
4
Та тільки вечір гляне радо у вікно, -
В дзвінких бокалах знову піниться вино,
А спрагле серце переповнює любов -
І від жінок, й вина хмеліємо ми знов!
ПР-В:
Жінки й вино, Жінки й вино -
То наша згуба чоловіча вже давно.
Але якщо вино і жінку не любити,
Тоді навіщо нам у цьому світі жити.
Жінки й вино, Жінки й вино
То наша згуба чоловіча вже давно.
Але якщо вино і жінку не любити,
Тоді навіщо нам у цьому світі жити.
ПР-Ш:
ПР-В:
Жінки й вино, Жінки й вино
То наша згуба чоловіча вже давно.
Але якщо вино і жінку не любити,
Тоді навіщо нам у цьому світі жити
Жінки й вино, Жінки й вино
То наша згуба чоловіча вже давно.
Але якщо вино і жінку не любити,
Тоді навіщо нам у цьому світі жити.
ПР-Ш:
