Мені ворожка ворожила,
Мені ворожка казала,
Мені ворожка ворожила,
Щоб не любила хлопців я.
Бо хлопець любить та й покине,
А ти, дівчино, будь сама,
Бо він любить так не зуміє,
Як я любила лиш одна.
Покине карі оченята,
Покине уста цілувать,
Покине дівчину любити
І немилою називать.
Піду до лісу та й заблуджу,
Нехай шукає він мене,
Піду до моря, утоплюся,
Нехай не буде більш мене.
Прийшла над морем топитися,
Весела хвиля виграє,
Милий з милою розстається
Праву рученьку подає.
Пройшла мінута, пройшла другая,
Дівчина в морі втонула,
Лиш де-не-де поміж хвилями
Правов рученьков махнула.
Нехай багачка тебе любить,
Нехай багачка мужом зве,
Вона кохать так не зуміє,
Як я кохала колись тебе.
