Віктор Павлік Два кольори ^{минус №6}

Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами.
Сорочку мати вишила мені,
Червоними та чорними,
Червоними та чорними нитками.

Приспів:
Два кольори, мої два кольори,
Оба на полотні, в душі моїй оба.
Два кольори, мої два кольори,
Червоний – то любов, а чорний – то журба.

Мене водило безвісті життя,
А я вертався на свої пороги.
Переплелись як мамине шиття
Мої щасливі і сумні,
Мої щасливі і сумні дороги.

Приспів

Мені війнула в очі сивина,
Та я нічого не везу додому,
Лиш згорточок старого полотна
І вишите моє життя,
І вишите моє життя на ньому.

Приспів (2)