Я часом не бачу світла, я можу просто упасти
Я іноді хочу пропасти, заховатися від усіх
Ну чому той вітер в обличчя, і навіщо люті морози
На очах з’являються сльози на перехресті доріг
Але все це ніщо, усе це мине
І життя кольоровим стає
Розсуваються хмари і всміхається сонце
Від того що ти в мене є
Розсуваються хмари і всміхається сонце
Від того що я в тебе є
Груди біль розриває, і вже терпіння не має
І часом ніхто не знає, що робиться у думках
Ти голосно так говориш, тому хто тебе не чує
І рими не відчуває, у найкращих твоїх рядках
Але все це ніщо, усе це мине
І життя кольоровим стає
Розсуваються хмари і всміхається сонце
Від того що ти в мене є
Розсуваються хмари і всміхається сонце
Від того що я в тебе є
Але є щось на світі, ні з чим не зрівняне
Таке най дорожче, і таке головне
У ньому барви веселки, і теплий вітер весняний
І він над всім що нижче, піднімає мене
Ну а решта ніщо, а решта мине
І життя кольоровим стає
Розсуваються хмари і всміхається сонце
Від того що ти в мене є
Розсуваються хмари і всміхається сонце
Від того що я в тебе є
