БАЛАДА ПРО ВЕТЕРАНА
музика Михайла Назарця
слова Валентини Польової
1.Уже осінь була, дощовий був сезон,
Сумно листя з дерев опадало.
І дідусь-ветеран свій завів патефон,
Дивне танго тоді зазвучало.
приспів:
Листя падає з клена, скінчилося літо,
І зажурені віти знов чекають весну.
Будуть знову шуміти, буде клен зеленіти,
Через весну на літо у погоду ясну.
2.І на наших очах диво сталося вмить,
Як на тому кленовому мості.
Вже солдат молодий перед нами стоїть,
Із весни сорок п'ятого, гостем.
приспів:
3.У суворих очах цвіло небо весни,
І блищала щаслива сльозина.
Бо не стало біди, бо не стало війни,
І матуся діждалася сина.
приспів:
У високого клена тихо віти гойдались,
І чомусь нам здавалось, що надворі весна.
Ми в солдата питались, як йому воювалось,
Як нестерпно чекалось, щоб скінчилась війна.
4.І хоч осінь була, сумно лист опадав,
Але пахло в кімнаті весною.
Перемогу солдат на війні здобував,
Найдорожчою в світі ціною.
