І знову прилетять, і відлетять лелеки,
І стомлено вітри присядуть на стерню,
Забудуть мене всі, і близькі, і далекі, |
І друзі ті, яких у серці хороню. | (2)
Зажуряться ліси в осінній позолоті,
Долинами туман кошлато задимить,
Скупає мене хтось в словесному болоті |
Та знаю чистоту – не зможе очорнить. | (2)
А легіт молодий ту грушку кучеряву
Голубить ніжно так у літньому саду,
Пройшов шляхом життя, як світло крізь темряву, |
Хоч вірив підіймусь, якщо десь і впаду. | (2)
І знову прилетять, і відлетять лелеки,
І стомлено вітри присядуть на стерню,
Згадають мене всі, і близькі, і далекі, |
І друзі ті, яких у серці хороню. | (2)
