Калина одягає вишиванку,
об кручі б'ється хвиля поривна.
Сьогодні вирушаю на світанку
туди, де народилася весна.
З чужих країв і далечі доріг
до рідного порогу повертаюсь.
Вклонюся низько я батькам до ніг,
про біль розлуки їм посповідаюсь.
Приспів:
Вертаюсь додому,
де щира розмова,
там тихий і милий мій рай.
До рідного дому,
забуду про втому,
мій краю, мене зустрічай!
Побачу знов хатину невелику,
вертаюсь, наче пташка до гнізда.
Наш рід жив на землі цій споконвіку,
тут ллється пісня, як жива вода.
З чужих країв і далечі доріг
до рідного порогу повертаюсь.
Вклонюся низько я батькам до ніг,
про біль розлуки їм посповідаюсь.
Приспів.
