З ранніх років своїх у житті, ще й до нині
В спекотні чи вночі бачу ти на колінах
Тобі є що сказати до Бога в молитві
Бо в тебе є сімя , дорогі тобі діти.
Батька молитви , так щирі і чисті
Йдуть у небо святе, у небесні обістя
Переповненні чаші, йдуть до Божого трону
День і ніч за дітей забуваючи втому.
Може ти не дасиш материнської ласки,
Може слово твоє не таке ніжне й часте
Пригорнути мене забракує вже днини.
Бо така твоя батьківська доля в родині.
Хай вирує життя тут бурхливе та грізне,
Є у мене в душі віра чиста і світла,
Що за мене завжди линуть внебо молитви,
А вони для мене наче шолом у битві.
Що не скажеш в словах , ти те виллєш в молитві,
Хоч не завжди до тебе уважні є діти.
Всеодно ти нестимеш до Бога молитви,
Серце знає одне, це ж твої рідні діти.
Скільки ще на землі нам призначено жити
Хочу завжди я чуть щиру батька молитву,
Лиш одного прошу я так щиро у Бога.
Хай не рветься твоя ще життєва дорога.
