Зорява Кличу тебе ^минус

Темна ніч, високі гори,
Вийди, вийди, моя зоре
Доки місяць в небі стане
Вийди дівчино кохана!

Кличу тебе, кличу тебе |
Люба моя, кличу тебе, |
Якщо не я - коханий твій, |
То подаруй хоч погляд свій. | (2)
Очі сині мала, мала, |
Серце моє зчарувала, 
А як квітка не зівяла |
Твоя врода мальована. | (2)

Стих потік, заснули гори
Знов приходжу я у гори,
Серце взяла та дівчина,
А неспокій залишила.

Кличу тебе, кличу тебе, |
Люба моя, кличу тебе, |
Якщо не я - коханий твій, |
То подаруй хоч погляд свій. | (2)
Очі сині мала, мала, |
Серце моє зчарувала, 
А як квітка не зівяла |
Твоя врода мальована. | (2)

п-в 2р