Ой на горі стоїть хата
Під ней сидить дівка брата
Сидить сумно погладає
Сидить сумно погладає
На гуцулика чекає
А той гуцул забарався
Десь на другу задивився
Задивився десь на другу
Задивився десь на другу
Та й забув про свою любу
Любка сльози витирає
Та й у осені питає
Скажи мені, осінь мила
Скажи мені, осінь мила
Де і в чому я схибила
Десь у полі вітер віє
Про дівчину гуцул мріє
А дівчина вже кохана
А дівчина вже кохана
Певно з другим спарована
Хай він знає, хай повчиться
Кинув милу тепер злиться
Бо лишився зовсім самий
Бо лишився зовсім самий
І ні з ким не спарований
Треба знати що робити
Зі всіх лиш одну любити
А дівчина варта того
А дівчина варта того
Щоби мати миленького
