Я дочекаюсь тебе, любий сину,
Повір дочекаюсь!
Я Божу Матір прошу,
Щоб від тебе біду відвела!
Слізьми омиті ікони |
І в серці вогонь не згасає, |
Бо я пишаюсь тобою, |
Болюча кровинка моя! | (2)
Я дочекаюсь тебе, мій коханий,
Повір дочекаюсь
І я в обійми твої,
Наче зірка з небес упаду!
І я зізнаюсь тобі, |
Що кохаю, як вперше зізнаюсь, |
Своїм теплом я, коханий, |
Від тебе біду відведу! | (2)
Я дочекаюсь тебе, любий тато,
Повір дочекаюсь,
А поки ляльку свою бережу,
Ту, що ти дарував,
Я мрію, щоб ти побачив, |
Як я в білій сукні кружляю. |
Прошу тебе, повернись, |
Ти найкращий у світі татусь! | (2)
Ти повернешся, бо знаєш,
Що рідні серця відчувають!
Ти повернешся, бо чуєш,
Як молять вони до небес!
Ти повернешся, ми віримо, |
Знаємо й вірно чекаєм! |
Наші гарячі серця |
В злу негоду зігріють тебе! | (2)
