Там, де Ятрань круто в’ється,З-під каменя б’є вода,–Там дівчина воду брала,Чорнобрива, молода.Ти, дівчино, ти, щаслива,В тебе батько, мати є,Рід великий, хата біла,Все, що в хаті, – то твоє.А я бідний сиротина,Степ широкий – то ж мій сват,Шабля, люлька – вся родина,Сивий коник – то ж мій брат.Ти, дівчино, квіти сієш,Але вони не зійдуть,І батенька, й неньку просиш,Та за мене не дадуть.
