Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
Я понесла своє серце скрипалю.
Шла до нього, наче місячна царівна,
Шла до нього, як до березня весна.
І не знала, що ця музика чарівна
Не для мене, а для іньшої луна.
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля.
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Села птица белокрылая на тополь,
Село солнце под вечер за поля,
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача.
Полюбила, очарована струною,
Заблудилась та мелодия в лесу,
В лес зелёный журавлиною весною
Понесла я своё сердце скрипачу.
Шла к нему я словно лунная царевна,
Шла к нему я, словно к марту весна,
И не знала, что эта музыка волшебная
Не для меня, а для другой звучит.
Села птица белокрылая на тополь,
Село солнце под вечер за поля,
Полюбила, полюбила я до боли
Молодого, молодого скрипача.
