Простели мені, мамо, рушник.
Сл. Віктора Степанюка
муз. І аранжування Валерія Марченка
Простели мені, мамо, рушник
Я промовлю молитву на ньому
Простели, щоби голос мій звик,
Завжди буду молитись святому.
Простели мені два кольори,
Що б душа моя пісню співала.
Ти не звикла чекати пори,
Щоб серця павутина вкривала.
Простели мені віщі слова,
Що колиску гойдали вербову.
Простели, що б навіки жива
Моя мова читала промову.
Простели мені два кольори,
Що б душа моя пісню співала.
Ти не звикла чекати пори,
Щоб серця павутина вкривала.
Простели до людей полотном,
Як малою мені простеляла
Простели, що б не йшла я тайком,
Простели, що б душа не стихала.
Простели мені два кольори,
Що б душа моя пісню співала.
Ти не звикла чекати пори,
Щоб серця павутина вкривала.
